Печать

Скончался КДП, профессор, Козырь Лоран Анатольевич.

on . Posted in Новости

   

_viber_2021-08-16_14-58-32-791.jpg

15 августа, ушёл из жизни КДП, профессор, Козырь Лоран Анатаольевич.

Лоран Антонович был образцом достоинства,порядочности и профессионализма.

Прекраснейший Товарищь, Учитель, Наставник и Капитан.

Светлая Память о нем будет вечно хранится в наших сердцах.

АМКО выражает соболезнования всем  родным и близким.

Печать

До 2021 року Туреччина не піднімала питання перегляду Конвенції Монтре.

on . Posted in Новости

До 2021 року Туреччина не піднімала питання перегляду Конвенції Монтре. Світ змінився і ми маємо навчитись жити в цьому новому світі, – Борис Бабін

Аналитика

Інтерв’ю з професором Борисом Бабіним, експертом Асоціації реінтеграції Криму, щодо можливих наслідків, до яких може привести перегляд Туреччиною конвенції Монтре.

 

 
МБНУ: На що сьогодні впливає Конвенція Монтре?
 
Документ старий, йому дійсно вже 90 років. Він схвалений в рамках спроби збудувати якусь систему безпеки в Чорноморському регіоні. Бере коріння в Лозанському мирному договорі 1923 року, який започаткував сучасну Туреччину в її сучасних кордонах. Договір зобовязав Туреччину мати спеціальні обовз’яки щодо режиму проток (Босфор та Дарданелли). Потім вони ці обов’язки врегульовані в Конвенції. Тоді Конвенція розглядалась як основний засіб стримування та мирного розвитку Чорноморського басейну.
 
Її основні тези полягали в тому, що Туреччина забезпечує мирне судноплавство протоками, Босфор та Дарданели, але Туреччина має право обмежувати перебування в Чорному морі військових кораблів не чорноморських країн. Вона була вигідна в той час чорноморським країнам. На той час основними гравцями були СРСР та Туреччна і обом країнам це було вигідно, оскільки обмеживало вплив третіх країн.
 
Саме Туреччина залишала за собою право “золотої акції”. Кораблі не чорноморських країн могли заходити в Чорне море, але обмежений час і обмежені тонажем. Але під час збройного конфлікту Туреччина мало право, але не обов’язок, закривати Чорне море для проходу військових суден. 
Чому Туреччина не відреагувала на події в Грузії  у 2008 році? На події в Україні в 2014 та в Сірії? Це не її обвязок – це її право. 
 
Конвенція задумувалась як засіб безпеки в Чорному морі. Але на той момент єдиним реальним механізмом посилення військової присутності в регіоні було саме перекидання військ через протоки Босфор та Дарданелли.
Але ситуація кардинально змінилась за ці роки. 
 
По перше, Російська Федерація для обходу Конвенції Монтре розмістила суднові верфі та зміцнила власні проходи внутрішніми водними шляхами. В принципі, РФ може перекидати свої кораблі з Балтики в Чорне море внутрішніми шляхами. 
 
Крім того, Конвенція Монтре не передбачала перекидання сил Дунаєм, залізницею, або спорудження інших проток між Чорним морем та Світовим океаном. Всі ці білі плями Конвенції і раніше використовувались. Наприклад, коли під час Другої Світової Туреччина закрила протоки для німців, німці почали перекидати кораблі Дунаєм та залізницею на Чорне море.
 
Сьогодні вже вирішено, що Туреччина буде будувати Стамбульский канал. Якщо цей канал буде здано в експлуатацію, то жодних міжнародних зобовязань за цим каналом Туреччина не несе.
 
МБНУ: Наскільки існування цього каналу може бути в рамках Конвенції Монтре чи все ж таки треба буде змінювати і тарифи і правила в т.ч. проходу суден через Босфор і Дарданели?
 
Канал стосується лише Босфору. В будь-якому випадку, проход Дарданелами залишиться, по факту, таким же як і зараз. Але чи буде він таким самим юридично? Це окреме питання. Адже, якщо є безкоштовний і платний засоби сполучення – для того щоб оплачуваний засіб сполучення був вигідним треба максимально обмежити безкоштовний. Для цього слід переглядати Конвенцію Монтре. 
 
Помилково думати, що мета Туреччини – перегляд безпеки, її мета – економічна. Для того, щоб значна частина трафіку пішла каналом, треба обмежити проход суден через протоки. Що Туреччина і робить останні 30 років.
 
МБНУ: Наприклад?
 
Туреччина вже давно обмежує проход Босфором, і для цього є суттєви аргументи. Наприклад, запровадження реверсного проходу. Обмеження проходу LNG-танкерів та окремих типів суден, бо проходження таких вибухонебезпечних суден через 12-15 мільйонне місце – це страшна річ. І за таких умов світове співтовариство погоджується з аргументами Туреччини.
 
Але вочевидь, цього недостатньо і, я очікую, що коли канал буде добудовано, Туреччина поставить питання щодо перегляду режиму Босфору і основні аргументи будуть не військові, а економічні, екологічні і такі що стосуються безпеки мешканців Стамбулу. Всі ці аргументи істотні.
 
Більше того, суто формально Туреччина має всі підстави і права переглядати Конвенцію, оскільки вона безнадійно застаріла. Це скоріше звичай, ніж право. Вона мала припинити свою діяльність в 1956 році, контроль за нею мала здійснювати Ліга Націй… Це релікт. 
 
МБНУ: Чи вплине перегляд Конвенції Монтре на безпекову ситуацію в Чорноморському регіоні?
 
Питання мілітарне тут не первинне. Конвенцію вміють обходити, коли це потрібно. Це не запобіжник конфліктів в Чорному морі. Наприклад, РФ брутально порушує цю Конвенцію, коли проводить в Сирію свої підводні човни. 
Ми бачимо, що Конвенція працює лише тоді коли вигідно.
 
Тому сучасний процес в Туреччини я розглядаю ек суто економічний – це канал. Скоріш за все бенефіціарами каналу будуть не абстрактні бізнесмени, а можливо, дуже наближені до влади особи. Саме тому обурення не лише адміралів, а і мера Стамбулу, я оцінюю як внутрішню політику. 
 
Це буде обговорюватись жваво, болісно і, скоріше за все, Туреччина побудує канал і вже тоді питання вийде на міжнародний рівень, постане питання перегляду Конвенції і режиму проходу проток, от тоді ми і здригнемось.
 
Можна казати, що Конвенція 1936 року була вигідна Туреччині. Але вона була вигідна слабкій Туреччині. 
Якщо Туреччина сьогодні каже про відродження османської величі, і має не просто наміри, а плани і шляхи їх реалізації в Середземному морі та на пострадянському просторі. Я б ідеї щодо можливого перегляду цього документу не відкидав.
 
І саме це є кардинальною зміною, яку ми спостерігаємо, бо саме до 2021 року жоден турецький посадовець питання перегляду Конвенції Монтре не підіймав. Були питання лише застосування чи не застосування. Тобто світ змінився і ми маємо навчитись жити в цьому новому світі.
 
МБНУ: Ми можемо розглядати кілька варіантів: Конвенція стає більш сучасною, але суть не змінюється; Конвецнія відміняється; Внаслідок перегляду Конвенції зявиться “золотий ланцюг” через Босфор, що може призвести до певного напруження.  Який ваш прогноз?
 
Я істотних обмежень для судноплавства не очікую. Думаю, Стамбульский канал буде так само використовуватись як Панамський чи Суецький. Жоден господар не ріже кур, які несуть золоті яйця. Це певним чином вплине на фрахт, але Туреччина не буде себе вести як РФ. Канал це не засіб блокади, канал це засіб заробітку.
 
Технічні габарити каналу можуть вплинути на розмір флотів Чорного моря, якщо каналом будуть йти великогабаритні судна. Може скластись ситуація, коли традиційний для Чорного моря дрібний та середній флаг будуть відмирати, через те що каналом будуть йти великі сучасні судна і це буде викликом для портів. Дрібні порти почнуть занепадати, а великі стануть хабами.
 
Країни НАТО, якщо б хотіли, щоб їх кораблі перебували в у Чорному морі довше – то знайшли б можливість. Справа не в Конвенції. Справа в тому, що ніхто не хочу підвищувати ставки в цій “чорноморській грі”.
 
Щодо самої Туреччини, то традиційно вона має свої силові угрупування в Егейському морі. На які питання Конвенції ніяк не впливає. Адже Чорне море – це така калюжа, де дуже важко воювати. Всі прекрасно розуміють, що сучасне Чорне море повністю прострілюється ракатеми. Тобто це не театр військових дій. Зверніть увагу, коли американська авіаносна група хоче показати хто тут головний, їм не треба заходити в Чорне море, достатньо стати в Середземному морі, щоб літаки і ракети покривали весь басейн.
 
В цьому вимірі треба думати про країни Чорноморського басейну. Вони всі різні. Болгарія і Грузія у вимірі безпеки нічого не помітять. Румунія, як і Україна, в контексті оборони роблить ставку на авіацію та ракети, а не на кораблі, і, можливо, це мудре рішення. Обидві країни не мають імперських планів. Але такі плани має Росія, тож хай у неї і болить голова.
 
МБНУ: Які обмеження можуть бути скасовані з появою каналу?
 
Основні обмеження які зникнуть – по тоннажу і небезпечним вантажам. Швидкість проходу суден може істотно не змінитись. Зявиться комерціалізація проходження суден і підвищиться безпека для Стамбулу.
 
МБНУ: Політика України, ми приймаємо те що буде зроблено Туреччиною, чи є у нас потреба включитись в цей процес?
 
Я не спостерігаю у України якоїсь послідовної морської політики. Але ми звичайно будемо спостерігати за ситуацією. У нас відсутня кадрова спроможніть, влада далека від розуміння цих питань. Для того щоб оперувати морською політикою, треба розмуміти про що йдеться. Розуміти про що йдеться – це дуже критично. У владі немає з ким про це спілкуватись.
 
Україні слід чітко розуміти свої інтереси на морі в умоваж збройного конфлікту з РФ. По друге, експорт України пов’язаний з морськими шляхами. Третє, приморські регіони України є джерелом її сталого розвитку.
Ці три позиції не розуміються владою. Ми не сприймаємо всерйоз окупацію морських шляхів як загрозу національним інтересам, влада це просто не розуміє, нажаль. Ми абсолютно не ставимо державу на захист наших торговельних шляхів. Україна не розуміє, як стало розвивати приморські регіони, які кластери можуть надати їм розвиток, а від яких слід відмовлятись. 
 
Поки у нас не вирішений цей внутрішній порядок денний, пропонувати щось Туреччині – це просто смішно.
Печать

Контейнеровоз перекрыл Суэцкий канал

on . Posted in Новости

Затор в Суэцком канале: владелец Ever Given надеется на подвижки 27 марта

Подтоплений на контейнеровозе Ever Given нет, системы управления и гребные винты - в порядке, говорит глава компании - владельца судна.

Ever Given заблокировал Суэцкий канал

Ever Given заблокировал Суэцкий канал

Владелец гигантского контейнеровоза Ever Given, вот уже пятый день блокирующего проход по Суэцкому каналу в Египте, надеется, что судно удастся сдвинуть с мели до конца дня 27 марта. Никаких признаков повреждения двигателей контейнеровоза нет, подчеркнул на пресс-конференции глава японской компании Shoei Kisen Kaisha Ltd. Юкито Хигаки.

Ever Given принадлежит японской Shoei Kisen и ходит под панамским флагом. Операционную деятельность судна осуществляет тайваньская Evergreen Marine Corporation.

По словам Юкито Хигаки, подтоплений на судне нет, системы управления и гребные винты - в порядке. "Как только оно сдвинется (с мели. - Ред.), сразу же будет на ходу", - заверил он.

Удаление морского грунта под судном продолжаются, на место выдвинулись еще два буксира, заявили в немецком Bernhard Schulte Shipmanagement, отвечающем за технические работы, связанные с контейнеровозом. Всего в операции задействованы минимум 10 буксиров, уточнили в Shoei Kisen.

До конца дня 27 марта предпримут минимум две попытки снять судно с мели

Израильская газета The Jerusalem Post сообщила со ссылкой на источники в Египте, что судно удалось сдвинуть с места после того, как специалисты убрали более 20 тысяч тонн донного грунта.

Представитель управления, отвечающего за судоходство по Суэцкому каналу, заявил, что 27 марта будут предприняты еще минимум две попытки снять контейнеровоз с мели. Представители Shoei Kisen заявили, что с судна снимут часть контейнеров, чтобы облегчить его вес, если углубление дна ни к чему не приведет.

Соединенные Штаты предложили помощь

Между тем США уже заявили, что готовы помочь Египту возобновить проходимость Суэцкого канала. "У нас есть оборудование и (технические. - Ред.) мощности, которыми не располагает большинство стран. Мы изучаем, что можем сделать и в чем может заключаться наша помощь", - заявил президент США Джозеф Байден.

Контейнеровоз отклонился от курса и сел на мель

400-метровый контейнеровоз MV Ever Given класса Triple Е сел на мель в южной части Суэцкого канала в ночь на 24 марта. Следовавшее из Китая в Нидерланды судно полностью заблокировало движение через канал в обе стороны. Зафрахтовавшая контейнеровоз тайваньская компания Evergreen сообщила, что инцидент произошел из-за погодных условий: в результате порыва сильного ветра судно отклонилось от курса.

Контейнеровоз, построенный в 2018 году и вмещающий 20 тысяч морских контейнеров, находится у побережья Египта. Участники операции в Суэцком канале углубляют дно вокруг судна. Его вес - свыше 220 тыс. тонн, длина - 400 метров.

Печать

Мифы и ложные представления о COVID-19 от ВОЗ

on . Posted in Новости

Всемирная организация здравоохранения (ВОЗ) решила развеять мифы и ложные представления о распространении COVID-19.